- обвалити
- [обвали/тие]
-л'у/, -а/лиеш; нак. -ли/, -л'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обвалити — див. обвалювати … Український тлумачний словник
обвалити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пообвалювати — юю, юєш, док., перех. Обвалити багато чого небудь; обвалити щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
обвалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалити. || обва/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має сліди обвалів … Український тлумачний словник
обвалення — я, с. Дія за знач. обвалити … Український тлумачний словник
обрипати — аю, аєш, док., перех., зах. Обсипати, обвалити … Український тлумачний словник
обурити — 1 дієслово доконаного виду викликати почуття гніву обурити 2 дієслово доконаного виду обвалити … Орфографічний словник української мови